циганятко

Циганя, -няти

с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. ум. циганя́тко. Рудан. І. 97.

Значення в інших словниках

1. циганятко — циганя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. циганятко — ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́. Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам'янить], А старий пішов до хати Людей туманить (С. Руданський).  Словник української мови у 20 томах
3. циганятко — -а, с. Зменш.-пестл. до циганя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. циганятко — ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́. Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам’янить], А старий пішов до хати Людей туманить (Рудан., Ів., 1959, 170).  Словник української мови в 11 томах