Значення в інших словниках
-
циганятко —
циганя́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
циганятко —
ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́. Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам'янить], А старий пішов до хати Людей туманить (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
-
циганятко —
ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́. Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам’янить], А старий пішов до хати Людей туманить (Рудан., Ів., 1959, 170).
Словник української мови в 11 томах
-
циганятко —
Циганя, -няти с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. ум. циганя́тко. Рудан. І. 97.
Словник української мови Грінченка