циндря

Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі

ж.

1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102.

2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.

---------------

Ци́ндря

см. циндра.

Значення в інших словниках

1. циндря — Жужіль, жужелиця; Р. ошурки, залізна тирса; (хто) п. іржа.  Словник синонімів Караванського
2. циндря — див. іскра; нав'язливий; повія  Словник синонімів Вусика
3. циндря — ци́ндря 1 іменник жіночого роду ци́ндря 2 іменник жіночого роду, істота легковажна людина  Орфографічний словник української мови
4. циндря — ЦИ́НДРЯ див. ци́ндра.  Словник української мови у 20 томах
5. циндря — див. циндра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. циндря — ОКА́ЛИНА (окисел, що утворюється на поверхні металу, нагрітого до високої температури), ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. У сучасній металургійній промисловості очистка поверхні сталі від окалини є обв'язковою технологічною операцією (з журналу)...  Словник синонімів української мови
7. циндря — ЦИ́НДРЯ див. ци́ндра.  Словник української мови в 11 томах