циндра
Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі
ж.
1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102.
2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.
Словник української мови ГрінченкаЦи́ндра, -ри и ци́ндря, -рі
ж.
1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102.
2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка