циндра
ОКА́ЛИНА (окисел, що утворюється на поверхні металу, нагрітого до високої температури), ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. У сучасній металургійній промисловості очистка поверхні сталі від окалини є обв'язковою технологічною операцією (з журналу); За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Ю. Збанацький).
КОКЕ́ТКА (жінка, яка прагне зацікавити собою, сподобатися своєю поведінкою, одягом), КОКЕТУ́ХА розм., ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. Бородавкіна й справді дуже любила море, любила й співи. В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (І. Нечуй-Левицький); Не любили вони Шовкуна та й саму Христю — кокетуха, та й годі (Я. Гримайло); — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови