Словник української мови Грінченка

цурпак

Цурпак, -ка

м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. цурпак — ЦУРПА́К, а, ч. Зрубаний та обтесаний стовбур дерева; колода.  Словник української мови у 20 томах