цурпак

ЦУРПА́К, а, ч.

Зрубаний та обтесаний стовбур дерева; колода.

Значення в інших словниках

1. цурпак — Цурпак, -ка м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка