цурпак

ЦУРПА́К, а, ч.

Зрубаний та обтесаний стовбур дерева; колода.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цурпак — Цурпак, -ка м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка