цурочка
ЦУ́РОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до цу́рка.
Охота мене взяла: ану ж до чого я дограюся? Хоч поверну все, хоч... Одним словом, відкрутив я останню пувичку [ґудзик] від штанів і застебнувся дерев'яною цурочкою (І. Микитенко).
◇ (1) До цу́рочки (д) див. цу́рка;
(2) Ні цу́рочки – абсолютно, зовсім нічого.
Вони ж пильнують, щоб у саду не було ні смітинки, ні цурочки (С. Скляренко);
Батько при виході наказував [дочкам]: – Полоти чистенько, щоб не було бур'яну ні цурочки (із журн.);
(3) По цу́рочці – окремими частинами; потроху.
– Дбали люди, дбали, а тепер що вийшло? Самі ж і розтягають по цурочці. Гай-гай. А як наші німчика відженуть та назад вернуться, де зерно, де пляшки, де гарбочки, де реманент? Що ми скажемо? Який одвіт [яку відповідь] дамо? (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- цурочка — див. палиця Словник синонімів Вусика
- цурочка — цу́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цурочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цурка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурочка — до цу́рки. 1. На дрібні, невеликі частини. Я перескочив через межу і ринувся просто на них (фашистів), вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Ю. Яновський). 2. Повністю все, без залішку. Фразеологічний словник української мови
- цурочка — ЦУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цу́рка. Охота мене взяла: ану ж до чого я дограюся? Хоч поверну все, хоч… Одним словом, відкрутив я останню пувичку [гудзик] від штанів і застебнувся дерев’яною цурочкою (Мик., Повісті.., 1956, 24). Словник української мови в 11 томах
- цурочка — Цурочка, -ки ж. ум. отъ цурка. Словник української мови Грінченка