1. Словник української мови в 11 томах

цурочка

ЦУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цу́рка.

Охота мене взяла: ану ж до чого я дограюся? Хоч поверну все, хоч… Одним словом, відкрутив я останню пувичку [гудзик] від штанів і застебнувся дерев’яною цурочкою (Мик., Повісті.., 1956, 24).

♦ До цу́рочки — те саме, що До цу́рки ( див. цу́рка).

Зирк — горить! І, батечку! Як обхопило [полум’я] — Усе до цурочки згоріло (Гл., Вибр., 1957, 64);

[Xаритон:] Мабуть, у того, що виливав, геть ховрах хліб вибив? [Кирило:] До цурочки, дощенту!.. (Кроп., II, 1958, 11);

Ні цу́рочки — зовсім нічого.

Вони ж пильнують, щоб у саду не було ні смітинки, ні цурочки (Скл., М. Щорс, 1938, 22);

По цу́рочці — по маленькому шматочку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цурочка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. цурочка — цу́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. цурочка — ЦУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цу́рка. Охота мене взяла: ану ж до чого я дограюся? Хоч поверну все, хоч... Одним словом, відкрутив я останню пувичку [ґудзик] від штанів і застебнувся дерев'яною цурочкою (І. Микитенко). ◇ (1) До цу́рочки (д) див. Словник української мови у 20 томах
  4. цурочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цурка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цурочка — до цу́рки. 1. На дрібні, невеликі частини. Я перескочив через межу і ринувся просто на них (фашистів), вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Ю. Яновський). 2. Повністю все, без залішку. Фразеологічний словник української мови
  6. цурочка — Цурочка, -ки ж. ум. отъ цурка. Словник української мови Грінченка