цурупалок
Цурупалок, -лка
м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка