цівуватий Цівуватий, -а, -е О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках цівуватий — ЦІВУВА́ТИЙ, а, е. рідко Витягнутий в цівкою. Словник української мови у 20 томах цівуватий — -а, -е, діал. Порожнистий. Цівувате стебло. Великий тлумачний словник сучасної мови