цівуватий

Цівуватий, -а, -е

О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівуватий — ЦІВУВА́ТИЙ, а, е. рідко Витягнутий в цівкою. Словник української мови у 20 томах
  2. цівуватий — -а, -е, діал. Порожнистий. Цівувате стебло. Великий тлумачний словник сучасної мови