цівуватий

цівува́тий

-а, -е, діал.

Порожнистий. Цівувате стебло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівуватий — ЦІВУВА́ТИЙ, а, е. рідко Витягнутий в цівкою. Словник української мови у 20 томах
  2. цівуватий — Цівуватий, -а, -е О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у. Словник української мови Грінченка