цідити

Цідити, -джу, -диш

гл.

1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу. Чуб. V. 493.

2) Наливать струей.

Значення в інших словниках

1. цідити — (пропускати крізь сито, цідилко рідину для очищення) проціджувати, (повільно наливати) лити, точити.  Словник синонімів Полюги
2. цідити — Проціджувати, на-, з-, фільтрувати, (крізь що) пропускати; (з чого) виціджувати, точити; (як з відра) ЛИТИ; (світло) розсівати; ЖМ. (ром) смоктати; (слова) розтягати; (крізь зуби, юшку) тягнути, (слова) ІД. видушувати з себе.  Словник синонімів Караванського
3. цідити — I виточувати, виціджувати, вточувати, вціджувати, наточувати, націджувати, переточувати, переціджувати, точити Фразеологічні синоніми: точити крізь зуби II див. хлебтати  Словник синонімів Вусика
4. цідити — [ц'ідитие] ц'іджу, ц'ідиеш; нак. -ди, -д'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. цідити — ціди́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. цідити — ЦІДИ́ТИ, ціджу́, ціди́ш, недок. 1. що. Пропускати рідину через що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. Що в середу корову доїла, А в суботу молоко цідила (П. Чубинський); Малу Надійку час саме до сну вкладати.  Словник української мови у 20 томах
7. цідити — -джу, -диш, недок. 1》 перех.Пропускати рідину крізь що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. || Пропускати світло, повітря і т. ін. 2》 перех. і неперех. Наливати через вузький отвір так, щоб рідина лилася тонким струменем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. цідити — ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл. Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Але агроном Горлов — непохітний. Він щось цідить кризь зуби ..  Фразеологічний словник української мови
9. цідити — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал.  Словник синонімів української мови
10. цідити — Ціди́ти, -джу́, ці́диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. цідити — ЦІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. перех. Пропускати рідину через що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. Що в середу корову доїла, А в суботу молоко цідила (Чуб., V, 1874, 92); Малу Надійку час саме до сну вкладати.  Словник української мови в 11 томах