цікавенький

Цікавий, -а, -е

1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).

2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! Ном. № 5443.

3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Ном. X. 6328. Цікавий, як циган до бджіл. Ном. № 6515. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. Чуб. І. 154.

4) Интересный. Се дуже цікава річ. ум. цікаве́нький.

Значення в інших словниках

1. цікавенький — ціка́венький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цікавенький — ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ціка́вий.  Словник української мови у 20 томах
3. цікавенький — -а, -е. Пестл. до цікавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цікавенький — ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ціка́вий.  Словник української мови в 11 томах