цікавенький

ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ціка́вий.

Значення в інших словниках

1. цікавенький — ціка́венький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цікавенький — ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ціка́вий.  Словник української мови у 20 томах
3. цікавенький — -а, -е. Пестл. до цікавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цікавенький — Цікавий, -а, -е 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).  Словник української мови Грінченка