цілком
Цілко́м
нар.
1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у.
2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у.
3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Словник української мови Грінченка