цілник

Цілни́к, -ка

м.

1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у.

2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. цілник — ЦІЛНИ́К, а, ч., діал. Не скопана земля.  Словник української мови у 20 томах
2. цілник — -а, ч., зах. Орана, але не копана земля.  Великий тлумачний словник сучасної мови