цілник

цілни́к

-а, ч., зах.

Орана, але не копана земля.

Значення в інших словниках

1. цілник — ЦІЛНИ́К, а, ч., діал. Не скопана земля.  Словник української мови у 20 томах
2. цілник — Цілни́к, -ка м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка