цілник

цілни́к

-а, ч., зах.

Орана, але не копана земля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілник — ЦІЛНИ́К, а, ч., діал. Не скопана земля. Словник української мови у 20 томах
  2. цілник — Цілни́к, -ка м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка