цілований
ціло́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цілувати.
|| ціловано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Якого цілували.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілований — ціло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- цілований — ЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цілува́ти. А ще наша тарілка Не цінована, А ще наша Хведоня Не цілована (М. Кропивницький); Він знову нахабно її поцілував, оцю гордовиту і ще ніким не ціловану панну-шляхтянку (О. Ільченко); – Барвінку милий!... Словник української мови у 20 томах
- цілований — Ціло́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цілований — ЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр.пас. мин. ч. до цілува́ти. А ще наша тарілка Не цінована, А ще наша Хведоня Не цілована (Кроп., II, 1958, 66); Він знову нахабно її поцілував, оцю гордовиту і ще ніким не ціловану панну-шляхтянку (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах