1. Словник української мови Грінченка

цілник

Цілни́к, -ка

м.

1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у.

2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілник — ЦІЛНИ́К, а, ч., діал. Не скопана земля. Словник української мови у 20 томах
  2. цілник — -а, ч., зах. Орана, але не копана земля. Великий тлумачний словник сучасної мови