цілований

ціло́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цілувати.

|| ціловано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Якого цілували.

Значення в інших словниках

1. цілований — ціло́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. цілований — ЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цілува́ти. А ще наша тарілка Не цінована, А ще наша Хведоня Не цілована (М. Кропивницький); Він знову нахабно її поцілував, оцю гордовиту і ще ніким не ціловану панну-шляхтянку (О. Ільченко); – Барвінку милий!...  Словник української мови у 20 томах
3. цілований — Ціло́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цілований — ЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр.пас. мин. ч. до цілува́ти. А ще наша тарілка Не цінована, А ще наша Хведоня Не цілована (Кроп., II, 1958, 66); Він знову нахабно її поцілував, оцю гордовиту і ще ніким не ціловану панну-шляхтянку (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах