Значення в інших словниках
-
цілник —
-а, ч., зах. Орана, але не копана земля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цілник —
Цілни́к, -ка м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка