ціха —
Ці́ха: — знак, ознака; [IV] — знак, прикмета [42] — риса [13;29;35;37] — риса, властивість [24] — риса, особливість [45;28] Ці́хи: — ознаки, риси [26] — риси [44-2]
Словник з творів Івана Франка
ціха —
Ці́ха. Прикмета, риса, ознака. На цілім сьвіті є таких утраквістичних хімназий аж вісім, а то в Марбурху, Країнбурху, Любляні, Рудольфсверті, Цилєї, Сучаві і Чернівцях (дві), а сего року прибула ще одна дев'ята, в Кіцмани. [...
Українська літературна мова на Буковині
ціха —
ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г. –Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії..
Словник української мови у 20 томах
ціха —
ці́ха характерна риса, ознака (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ціха —
-и, ж., зах. Характерна риса, ознака.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ціха —
ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г.-Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії..
Словник української мови в 11 томах