ціха
ЦІХА́, и́, ж., діал.
Характерна риса, ознака.
Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г. –Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії.., так як і науки, є чоловік, правдивий, живий чоловік (І. Франко);
Очі, чоло, ніс – це все були придатки, незамітні [непомітні ] причинки. Рот і щоки – оце характеристичні ціхи, вони надають отцевому обличчю виразу й життя (Л. Мартович);
// Знак, значок.
Словник української мови (СУМ-20)