чарувати
Чарува́ти, -ру́ю, -єш
гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. н. п. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. ІІ. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4.
Словник української мови Грінченка