чатина —
ЧАТИ́НА, и, ж., збірн., діал. Голки хвойного дерева. За горами сходив великий, круглий місяць. Його біле світло сріблило трави, кедрову чатину, з верхів сповзали тіні і ховались геть у яруги (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
чатина —
-и, ж., зах. Гілки хвойного дерева, хвоя.
Великий тлумачний словник сучасної мови