чатина

ЧАТИ́НА, и, ж., збірн., діал.

Голки хвойного дерева.

За горами сходив великий, круглий місяць. Його біле світло сріблило трави, кедрову чатину, з верхів сповзали тіні і ховались геть у яруги (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чатина — -и, ж., зах. Гілки хвойного дерева, хвоя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. чатина — Чатина, -ни ж. Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481.  Словник української мови Грінченка