челяда

Челяда, -ди

ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541.

Значення в інших словниках

1. челяда — ЧЕЛЯ́ДА, и, ж., збірн., іст., заст., діал. Те саме, що че́лядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, – між усією челядою мені сподобався (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах