челяда
Челяда, -ди
ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- челяда — ЧЕЛЯ́ДА, и, ж., збірн., іст., заст., діал. Те саме, що че́лядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, – між усією челядою мені сподобався (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах