челяда
ЧЕЛЯ́ДА, и, ж., збірн., іст., заст., діал.
Те саме, що че́лядь.
Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, – між усією челядою мені сподобався (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- челяда — Челяда, -ди ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541. Словник української мови Грінченка