челюсті
ЧЕ́ЛЮСТІ, ів, мн.
1. Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі.
В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (М. Коцюбинський);
Над челюстями печі іноді робили заглиблення – русло для виходу диму (із журн.);
* Образно. Полум'я вже знову звивалося високо, жарко лижучи чорні челюсті .. темного неба (Б. Грінченко).
2. мет. Передній дугоподібний отвір плавильної печі, через який її завантажують паливом; передній отвір горна.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- челюсті — [чел'ус'т'і] -т'іў Орфоепічний словник української мови
- челюсті — Це ковбиця Словник чужослів Павло Штепа
- челюсті — че́люсті множинний іменник Орфографічний словник української мови
- челюсті — -ів, мн. 1》 Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі. 2》 мет. Передній отвір плавильної печі, крізь якого її завантажують паливом; передній отвір горна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- челюсті — ЧЕ́ЛЮСТІ, ів, мн. 1. Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі. В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (Коцюб., І, 1955, 13); *Образно. Полум’я вже знову звивалося високо, жарко лижучи чорні челюсті.. Словник української мови в 11 томах