1. Словник української мови в 11 томах

челюсті

ЧЕ́ЛЮСТІ, ів, мн.

1. Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі.

В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (Коцюб., І, 1955, 13);

*Образно. Полум’я вже знову звивалося високо, жарко лижучи чорні челюсті.. темного неба (Гр., II, 1963, 303).

2. мет. Передній отвір плавильної печі, через який її завантажують паливом; передній отвір горна.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челюсті — [чел'ус'т'і] -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. челюсті — Це ковбиця Словник чужослів Павло Штепа
  3. челюсті — ЧЕ́ЛЮСТІ, ів, мн. 1. Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі. В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (М. Коцюбинський); Над челюстями печі іноді робили заглиблення – русло для виходу диму (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. челюсті — че́люсті множинний іменник Орфографічний словник української мови
  5. челюсті — -ів, мн. 1》 Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі. 2》 мет. Передній отвір плавильної печі, крізь якого її завантажують паливом; передній отвір горна. Великий тлумачний словник сучасної мови