челеста

ЧЕЛЕ́СТА, и, ж., муз. Пластинковий ударно-клавішний інструмент, який утворює ніжні звуки, схожі на дзвін.

Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошипського] є поява ліричної, задумливої теми — соло англійського ріжка, м’який, оксамитовий тембр якого гарно виділяється на фоні флажолетів, розділених на дев’ять партій скрипок.. сріблястих блискіток челести (Мист., 5, 1965, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челеста — (іт. celesto — небесна) — клавішно-ударний інструмент, зовні подібний до фісгармонії або піаніно. Джерелом звуку є сталевіпластинки, настроєні хроматично. Словник-довідник музичних термінів
  2. челеста — ЧЕЛЕ́СТА, и, ж., муз. Пластинковий ударно-клавішний музичний інструмент, який утворює ніжні звуки, схожі на дзвін. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії... Словник української мови у 20 томах
  3. челеста — челе́ста іменник жіночого роду пластинковий ударно-клавішний музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  4. челеста — -и, ж., муз. Пластинковий ударно-клавішний інструмент, який утворює ніжні звуки, схожі на дзвін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. челеста — челе́ста (італ. celesta, від лат. саеlestis – небесний) пластинковий ударно-клавішний музичний інструмент, звук якого нагадує дзеленчання дзвіночків. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. челеста — Клавішно-ударний музичний інструмент (ідеофон); удосконалений 1886 О. Мюстелем клавішними дзвіночками; за допомогою клавіші приводиться в рух молоточок, який вдаряє по металевих пластинках, вміщених у рухомі резонатори; регістр с-с2. Універсальний словник-енциклопедія