чепа

Чепа, -пи

ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.

Значення в інших словниках

1. чепа — ЧЕ́ПА¹, и, ж., діал. Предмет на дні річки чи ставка, за який може зачепитися сітка чи вудочка, наприклад, корінь. Туди не закидай невода, там чепа (Сл. Б. Грінченка); Підсік, значить, смикнув, – і згадав чорта: за корч зачепилося.  Словник української мови у 20 томах
2. чепа — -и, ж., діал. Щось таке на дні водоймища, за що може зачепитися вудка чи рибальська сіть.  Великий тлумачний словник сучасної мови