черва

Черва, -ви

ж. соб.

1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.

2) Личинки пчелъ.

3) Мозговые глисты у овець.

Значення в інших словниках

1. черва — Черва і чирва (наголос на першому складі) – масть гральної карти, позначувана червоним кольором. А черва (наголос на останньому складі) – черв’ячки, личинки.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. черва — зб. див. ЧЕРВ'ЯК  Словник синонімів Караванського
3. черва — ЧЕ́РВА див. чи́рва. ЧЕРВА́, и́, ж., збірн., розм. Черви. Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з'явилися бур'яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (О. Іваненко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. черва — че́рва іменник жіночого роду масть карти черва́ іменник жіночого роду черв'яки, личинки розм.  Орфографічний словник української мови
5. черва — I ч`ерва-и, ж., карт. Те саме, що чирва. II черв`а-и, ж., збірн., розм. Черви. || Личинки комах, схожі на червів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. черва — Черва́, -ви́, -ві́ (збірне)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. черва — ЧЕ́РВА, и, ж., карт. Те саме, що чи́рва. ЧЕРВА́, и́, ж., збірн., розм. Черви. Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з’явилися бур’яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (Ів., Вел.  Словник української мови в 11 томах