черевичник Черевичник, -ка м. 1) Башмачникъ. 2) раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках черевичник — див. швець Словник синонімів Вусика черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Майстер-черевичник. Словник української мови у 20 томах черевичник — череви́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови черевичник — -а, ч. Швець, який шиє черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Словник української мови в 11 томах