черезплічник

Черезплічник, -ка

м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.

Значення в інших словниках

1. черезплічник — ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК, а, ч. 1. Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). І черезплічники – то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. черезплічник — черезплі́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. черезплічник — -а, ч. 1》 Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). 2》 Перев'яз для підтримування хворої руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черезплічник — ПЕРЕВ'ЯЗ (ПЕРЕВ'ЯЗЬ рідше), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК. Замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський); Кілька тижнів носив Сенько руку на перев'язці, засиленій на шию (С. Ковалів); За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, рука в черезплічнику (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
5. черезплічник — Черезплі́чник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. черезплічник — ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК, а, ч. 1. Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті (Сл. Гр.). 2. Перев’яз для підтримування хворої руки.  Словник української мови в 11 томах