черезплічник

черезплі́чник

-а, ч.

1》 Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі).

2》 Перев'яз для підтримування хворої руки.

Значення в інших словниках

1. черезплічник — ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК, а, ч. 1. Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). І черезплічники – то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. черезплічник — черезплі́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. черезплічник — ПЕРЕВ'ЯЗ (ПЕРЕВ'ЯЗЬ рідше), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК. Замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський); Кілька тижнів носив Сенько руку на перев'язці, засиленій на шию (С. Ковалів); За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, рука в черезплічнику (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
4. черезплічник — Черезплі́чник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. черезплічник — ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК, а, ч. 1. Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті (Сл. Гр.). 2. Перев’яз для підтримування хворої руки.  Словник української мови в 11 томах
6. черезплічник — Черезплічник, -ка м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.  Словник української мови Грінченка