черемуха

Чере́муха и черемха, -хи

ж. раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. І. 133. Викопаю я черемху в темному лугу. Грин. III. 199. ум. чере́мушка. Грин. III. 199.

Значення в інших словниках

1. Черемуха — Черему́ха іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. черемуха — ЧЕРЕ́МУХА див. чере́мха.  Словник української мови у 20 томах
3. черемуха — див. черемха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черемуха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М.  Словник синонімів української мови
5. черемуха — ЧЕРЕ́МУХА див. чере́мха.  Словник української мови в 11 томах