черкес

Черкес, -са

м.

1) Черкесъ. Грин. III. 603. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали. Мкр. Г. 30.

2) = чемериця, Veratrum album L. Мил. М. 106.

Значення в інших словниках

1. черкес — ЧЕРКЕ́С див. черке́си.  Словник української мови у 20 томах
2. черкес — черке́с іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. черкес — див. черкеси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черкес — Черке́с, -ке́са; -ке́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. черкес — ЧЕРКЕ́С див. черке́си.  Словник української мови в 11 томах