четен

Четен, -на

м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.

Значення в інших словниках

1. четен — ЧЕТЕ́Н, а, ч., діал. Плетена стінка в загорожі для овець.  Словник української мови у 20 томах