чикати

Чикати, -каю, -єш

гл.

1) Рѣзать ножемъ, ножницами.

2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.

Значення в інших словниках

1. чикати — див. різати  Словник синонімів Вусика
2. чикати — ЧИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого, що. Різати ножицями, ножем і т. ін. Чикати капусту. 2. без дод. Видавати короткі уривчасті звуки “чик”, “чик”. Тиша в хаті, не чути гласу, наче в ченця в келії, тільки годинник, стоячи на столі, чикає (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. чикати — чи́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. чикати — Аю, -аєш, недок. Різати. Не треба чикати мою блузку: на своїй випробуй!  Словник сучасного українського сленгу
5. чикати — (-аю, -аєш) недок., що, кого; мол. Різати, наносити ножові поранення комусь. БСРЖ, 671; ПСУМС, 77.  Словник жарґонної лексики української мови
6. чикати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. Різати ножицями, ножем і т. ін. 2》 неперех. Видавати короткі уривчасті звуки "чик", "чик".  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. чикати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
8. чикати — ЧИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. Різати ножицями, ножем і т. ін. 2. неперех. Видавати короткі уривчасті звуки "чик", "чик". Тиша в хаті, не чути гласу, наче в ченця в келії, тільки годинник, стоячи на столі, чикає (П. Куліш, Вибр., 1969, 285).  Словник української мови в 11 томах