Словник української мови Грінченка

чинбарський

Чинбарський, -а, -е

Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (М. Стельмах); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. чинбарський — чинба́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. чинбарський — -а, -е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чинбарський — Чинба́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114); Чинбарське ремесло.  Словник української мови в 11 томах