чинбарський

ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря.

Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119);

Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114);

Чинбарське ремесло.

Значення в інших словниках

1. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (М. Стельмах); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М.  Словник української мови у 20 томах
2. чинбарський — чинба́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чинбарський — -а, -е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чинбарський — Чинба́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чинбарський — Чинбарський, -а, -е Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226.  Словник української мови Грінченка