чинбарський
ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря.
Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119);
Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114);
Чинбарське ремесло.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (М. Стельмах); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М. Словник української мови у 20 томах
- чинбарський — чинба́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- чинбарський — -а, -е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинбарський — Чинба́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чинбарський — Чинбарський, -а, -е Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226. Словник української мови Грінченка