1. Словник української мови у 20 томах

чинбарський

ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е.

Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із ремеслом чинбаря.

Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (М. Стельмах);

Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М. Стельмах);

Під стінами стояли низькі широкі корита, де мокли шкури, дерев'яні цебра з вапном, квасом та борошном, на полицях безладно валялося різне чинбарське причандалля – залізні шкребки, розтяжки, важкі дерев'яні молотки, березові качалки з рублями, ковані гранчасті гвіздки, щоб напинати на столі шкури (із журн.);

Чинбарське ремесло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинбарський — чинба́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чинбарський — -а, -е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чинбарський — Чинба́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114); Чинбарське ремесло. Словник української мови в 11 томах
  5. чинбарський — Чинбарський, -а, -е Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226. Словник української мови Грінченка