чинбарський

чинба́рський

-а, -е.

Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з ремеслом чинбаря. Чинбарське ремесло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (М. Стельмах); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чинбарський — чинба́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чинбарський — Чинба́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чинбарський — ЧИНБА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з ремеслом чинбаря. Я до вас частенько заходив; сам чинбарську науку переймав (Стельмах, II, 1962, 119); Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114); Чинбарське ремесло. Словник української мови в 11 томах
  5. чинбарський — Чинбарський, -а, -е Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226. Словник української мови Грінченка